Заняття у віршах

«Відомі лікарі усього світу 

Давно цей визнали недуг,

Епштейн і Барр з пухлин Беркітта

Відкрили вірусу ланцюг.

Він лімфогенний, онкогенний,

І тропний до Т-, В-клтин,

Він має низку антигенів,

Що є візиткою цих родин…» 

Не кожен лікар складає «оди» хворобам. Але творчий підхід до справи зумовив викладача інфекційних хвороб коледжу Ларису Дмитрівну Горяінову поєднати любов до медицини та поезії у цих рядках. А вірш присвячений такому захворюванню як «Інфекційний мононуклеоз».

Саме з такої теми – «Інфекційний мононуклеоз» відбулося відкрите практичне заняття на базі Хмельницької міської інфекційної лікарні на ІІІ курсі відділення «Лікувальна справа», яке провела Лариса Дмитрівна для студентів та колег. Методична мета заняття – демонстрація інтерактивних форм та методів роботи зі студентами на практичному занятті з інфекційних хвороб в умовах стаціонару. Основні навчальні цілі заняття: поглиблення, закріплення і конкретизація знань, отриманих на лекціях і в процесі самостійної роботи студентів, формування практичних умінь і навичок, необхідних в майбутній професійній діяльності таких як проведення обстеження хворих на ангіну, інфекційний мононуклеоз, проводити обстеження периферійних лімфатичних вузлів, проводити огляд ротової порожнини, брати мазки із зіва, носа на бактеріологічне дослідження тощо.

У структурі практичного заняття домінує самостійна робота. Тому Лариса Дмитрівна підготувала методичні рекомендації для студентів, якими вони користувалася упродовж всієї роботи. Ці рекомендації містять опорні сигнали з теми, що вивчається. Лариса Дмитрівна уже давно і досить ефективно використовує саме цю методику на своїх заняттях. Це дуже оригінальний вид наочності, що грає істотну роль. У опорних сигналах відповідно до специфіки викладеного на лекції матеріалу моделюється навчальний матеріал. Опорні сигнали включають умовні позначення, відображають елементи конкретизації відповідей студентів, уточнюють відповіді у кожній індивідуальній ситуації.

Заняття проходило на клінічній базі Хмельницької міської лікарні, де є навчальна кімната. Вона спеціально обладнана і містить багато наочних матеріалі, що активізують пізнавальну діяльність студентів, надають конкретного характеру вивченому на лекціях, сприяють детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації.

Але студенти не були відірвані від приміщень лікарні. Під час практичного заняття відвідувалися палати з пацієнтами за профілем хвороби, що вивчалася, частина навчального часу виділена на відвідування клінічної лабораторії та спілкування студентів з пацієнтами та медичним персоналом.

Нетрадиційним було завершення заняття, проведене у вигляді рольової гри, де кожен студент на мить відтворив діяльність фахівців кожного підрозділу під час виявлення, прийому та ведення пацієнта з даним захворюванням.

Досвід роботи Горяінової Л.Д., безперечно, є позитивним і заслуговує на увагу.