Надможливості людського мозку

Під такою назвою 27.11.2015 відбувся круглий стіл, в якому взяли участь студенти ІІ-ІІІ –х курсів. Це один із інтегрованих проектів, які щорічно презентують студенти під керівництвом Квасовської Ж.С. (голова ПЦК природничо-наукових дисциплін) та за підтримки викладачів природничо-наукових та професійно спрямованих дисциплін.

Цьогорічний проект ряснів сенсаційними повідомленнями, адже, незважаючи на всі досягнення сучасної науки, людський мозок залишається найзагадковішим об'єктом. Насправді вже давно відома будова людського мозку, базові принципи його роботи, але при цьому жоден учений не може пояснити, чому дві, здавалося б, абсолютно однакові людини, сприймають навколишній світ по-різному, по-різному їх мозок віддає сигнали, будує образи, обробляє зовнішню інформацію. Чому одна людина легко опановує курсом квантової фізики в юному віці, а інша ледь-ледь опановує грамоту? Чому одна людина перемагає невиліковну хворобу, а інша впадає в депресію?

Кажуть, що людина за все своє свідоме життя використовує всього лише два відсотки свого мозку. А куди ж дівається решта? От саме ці залишилися дев’яносто вісім відсотків і складають так звані надможливості людини. Якщо вдасться розвинути ці самі необмежені можливості мозку, то все людство зможе вийти на новий рівень розвитку, і навіть на новий рівень свідомості. Такого висновку дійшли учасники круглого столу.

Доводячи свою думку, студенти розповіли про будову та функції людського мозку, нові підходи до розуміння принципів роботи людського мозку, сучасні методи дослідження можливостей людського мозку. Цікавими були думки учасників круглого столу щодо мобілізації потенціалу людського мозку по засвоєнню інформації, розвитку пам’яті, уяви, асоціативного мислення, креативності. Посперечалися про перспективи створення штучного інтелекту та його значення у житті людини.

Учасники  круглого столу у актовій залі розділилися на дві категорії. Перші вважають, що можливості людського мозку дані від народження і людина не в змозі розвивати їх безмежно. Другі вважають, що не слід впадати у відчай, а навпаки  – пізнавати, тренувати, трудитися, і неможливе стане можливим.