Студенту

Секрети мого успіху

Активісткою я була ще у школі. Під час навчання у коледжі мої погляди та ставлення до громадської роботи не змінились: я не можу залишатись осторонь життя коледжу. У цьому навчальному році мене обрали головою студентського самоврядування, чим я дуже пишаюсь, бо маю змогу зробити щось корисне для коледжу та студентів.

Студентське життя – це найкраща пора для творчих звершень, для пізнання самого себе, та пізнання чогось нового. Я прагну зробити так, щоб для студентів коледжу воно не здавалось сірим та буденним. У мене є команда однодумців: творчі, небайдужі та ініціативні студенти, досвідчені та молоді душею викладачі. Коло питань, які ми обговорюємо широке: від успішності – до розваг. І результати вражають. Чого вартий цьогорічний КВК в гуртожитку? А в планах на наступний рік – грандіозні проекти. Та я впевнена, що не існує питань, які не можна вирішити. Необхідно лише бажання, мета, наполегливість та відповідальність.

Діана Дилігурська, голова студентського самоврядування


На вибір майбутньої професії надихнув мене батько, який є відомим щелепно-лицевим хірургом не один десяток років. У коледжі я хочу отримати знання, щоб в майбутньому стати видатним лікарем, справжнім професіоналом своєї справи. Перемога у ІІ етапі Міжнародного  конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика стала першою сходинкою до мети. Я вважаю, що кожен медичний працівник має знати державну мову своєї країни аби комунікувати з пацієнтом, краще зрозуміти його проблему та поставити точний діагноз.

Вагомий внесок в мою перемогу зробили викладачі, які допомогали мені у підготовці. Мені близькі твори українських і зарубіжних авторів, у яких закладений глибокий зміст та розкривається краса національної мови. Та найбільше допомагає те, що в родині ми спілкуємося українською, що сформувало особливе відчуття мови.

Я трохи хвилювався напередодні конкурсу. Згодом впевненість перемогла, бо я наполегливо готувався, детально вивчав всі тонкощі мови, виконував різні завдання.

Мої найближчі плани – здобути  вищу медичну освіту, отримати диплом. Далі, хочеться втілювати свою мрію – стати відомим лікарем, відкрити свою клініку та допомагати людям… Думаю, що через 10 років ми не впізнаємо сьогоднішній світ: адже кожен день робляться наукові відкриття, проводяться  історичні дослідження, впроваджуються нові технічні винаходи, збільшується кількість населення. І готуватися до самостійного життя треба уже зараз.

Нагорний Віталій, студент ІлА курсу


Привіт! Мене звуть Даша. Я вважаю, що медицина – найшляхетніша із наук, тому саме ця галузь мене найбільше приваблює. В майбутньому я хочу стати медичною сестрою. Коледж – це місце, де з кожним днем я ближче до своєї мети. Це нелегкий шлях,часом тернистий і повний сумнівів, але я намагаюсь бути впевненою і наполегливою. Я докладаю багато зусиль, щоб не просто механічно вивчати дисципліни і зубрити правила, а й розуміти значення кожного терміну, кожної дії та усю відповідальність обраної мною професії. На 2 курсі ми почали вивчати дисципліни за медичним спрямуванням, які є надзвичайно цікавими і важливими.  Велику роль у здобутті нами знань та практичних навичок відіграють викладачі, які надихають на підкорення нових вершин, за що я їм дуже вдячна. Але це дуже важко постійно бути зайнятим лише навчанням, яким би цікавим воно не було. Тому частину себе я присвячую своєму хобі – повітряній гімнастиці. Ось де я дійсно відпочиваю душею!  Мені дуже подобається виконувати гімнастичні елементи на висоті. Я  радію,  коли в мене виходить легко та естетично. У такі моменти я пишаюсь собою. Сміливо можу сказати, що мій девіз – Per aspera ad astra, що означає-Крізь терни до зірок.

Даша Орещенко (ІІм/сБ)


Розповідати про себе важко, тому я попросив це зробити своїх друзів, одногрупників і родичів (я лінивий).
З їх слів я: розумний (іноді зарозумілий), гарний (хоча буваю як Ален Делон чи Том Круз, а інколи, як небритий військовополонений), дуже добрий, хоча я в цьому сумніваюсь, наполегливий і завзятий (з чого вони це взяли не знаю, бо я дуже лінивий!!!), завжди всім у всьому допомагаю, часто навіть безкорисно, а інколи з дуже навіть хорошою вигодою для себе, тихий і спокійний (не погоджуюсь, я тихий і спокійний, коли біля мене незнайома людина, у колі друзів мене ніколи не заткнеш, бо я веселий і знаю дуже багато всіляких історій), зовсім не конфліктний.
Я люблю фантастику, космос, футуристичні фільми і книги, особливо Зоряні війни, також люблю і трохи розбираюсь у спорті, бо займався хокеєм більше 4-ох років. Каток і зима – це моя стихія. Я не бачив, щоб хтось впевнено стояв на ковзанах краще мене. Дуже люблю музику в всіх її формах і проявах. В моєму плейлисті можна знайти все: від важкого року до симфоній Вільгельма Вагнера. Також я дуже люблю історію і героїчні події. Передивився всі відомі історичні фільми і непогано орієнтуюсь в прізвищах відомих людей ХХ століття і визначних датах
Різна робота мені дається по різному, але не зважаючи на це, я роблю її старанно, хоча інколи дуже довго (і так, щоб потім не переробляти). В мене математичний склад розуму і точні науки я обожнюю. Такі важкі предмети як хімія чи математика для мене зовсім не проблема. А ось писати твори для мене біда, бо навіть зараз я продумую кожне своє слово по 3-4 рази. Клінічні предмети мені також дуже подобаються. Я можу сказати, що все в людському організмі зв'язано воєдино, кожна система підтримує іншу і це точно правда! Я дуже хочу стати вузькоспеціалізованим хірургом у актуальній галузі: кардіології, нейрохірургії, онкології… Щоб моя мрія здійснилась, треба бути наполегливим і скрупульозним… і здати ЗНО, до якого  я інтенсивно готуюсь.
Мої кумири: Оскар Шиндлер, Григорій Сковорода, Клаус Шенк фон Штауффенберг, Том Круз.
Ось такий я приблизно…

Артем Токар (ІVлА)


Як гартувався мій характер? Фундамент закладався змалку, міцний і на все життя. Звик досягати омріяного, бути в центрі уваги, багато встигнути зробити та більшому навчитися. Сміливості та мужності додали стрибки з парашутом у рідному Ізяславі.
Студентський колектив коледжу став для мене справжньою родиною. Я товаришую з багатьма дівчатами і хлопцями, беру участь у студентських заходах. На щорічному конкурсі виборов звання «Містер коледжу – 2017» та отримав символічний Оскар. Часто виступаю ведучим та організатором колективних свят, конкурсів та благодійних акцій.

Роман Ставнійчук (ІІлБ).


2018 рік стане для мене роком закінчення навчання у коледжі. Пам'ятатиму його усе життя, бо трохи боязко і сумно, радісно і заманливо покидати рідні стіни, одногрупників, педагогів та наставників. Усі роки навчання у коледжі я була старостою групи: нагодився досвід роботи у Президентському парламенті школи. Дуже люблю і переймаюсь долею кожної студентки.
Рік, що минає для мене був переповнений подіями. Брала участь у студентських науково-практичних конференціях: у нагоді став досвід роботи у МАН. Активно займалася спортом, капітан волейбольної команди коледжу, переможець міських і районних спортивних змагань: у нагоді став спортивний досвід. Була ведучою різноманітних свят та конкурсів, бо маю акторський досвід. Залишився один єдиний крок до посади «акушеркаФАПу» і сподвання на те, що досвід, набутий у коледжі стане теж  у нагоді.
Студенти коледжу, запам'ятайте, що людина має постійно вдосконалюватись, крок за кроком долати шлях до успіху і навчання у цьому життєвому ланцюжку є однією із найважливіших ланок.

Дарина Франчук (ІVакА)


Успіх – позитивний наслідок роботи людини. І щоб досягти успіху перш за все потрібно любити те, що ти робиш. Даючи відповідь на запитання, який мій секрет успішності, можу сказати досить багато. Звичайно потрібно прикладати багато зусиль, щоб отримати результат. Віддаватися повністю навчанню, інколи жертвуючи вільним часом. Але головним чинником є безмежна любов до професії, яку Ви обрали. Я – студентка відділення «Фармація» і з впевненістю можу сказати, що я обрала професію правильно. Адже дивлячись на свій білий халат я з нетерпінням чекаю час, коли зможу піти на роботу і допомагати людям, коли буду їм корисна. Це надихає мене, дає сили на нові досягнення. Хочеться щебільше поринути у світ науки. І я впевнена, що це дає свої результати.

Ірина Соколюк, ІVфА


Найбільшим моїм хвилюванням став вибір моєї майбутньої професії. Вибрати собі справу, яка б дійсно припадала до душі, приносила задоволення і відповідала  б  характеру людини та  її прагненням  досить непросто.  І ось для мене настала хвилююча мить, адже  я вперше перебуваю у статусі студента та стала на шляху до вибору професії медика, яка вимагає  професіоналізму, доброти, самовідданості, милосердя,  великої сили волі. Всім добре відомо, що носити білий халат може мужня, добра, дбайлива, ввічлива, наполеглива людина  великої сили волі.

Із задоволенням вивчаю англійську мову, щоб не закривати для себе нові сторони життя, не збіднювати себе, мати можливість знаходити нових друзів і вільно спілкуватися. Якось Франк Сміт сказав: «Знання однієї мови дозволяє ввійти в коридор життя, знання двох мов – відкриває вам усі двері у цьому коридорі».  Знання мови  сьогодні дає більші перспективи в професійному розвитку, кар’єрі та просто  відкриває набагато більший  та цікавіший світ, аніж той,  до якого ми звикли. Вивчаючи іноземні мови, людина духовно зростає, збагачується, стає цікавою особистістю.

Мистецтво танцю теж  не залишає мене байдужою, а лише притягує і зачаровує своєю неповторністю, багатогранністю, залишаючи після себе бурю емоцій. Люблю насолоджуватися музикою, рухами, атмосферою спілкування з людьми. Звісно, щоб удосконалювати свій стиль, необхідні тренування.  Та я не думаю про результат, просто насолоджуюся танцями. Це так оживляє, надихає і захоплює. Коли ти танцюєш – ти живеш! Танець – це відчуття гармонії і блаженства, легкості і щастя, класичне благородство, це дещо, що змушує мислити, думати душею.

Відчуття ритму, тонкий слух… Мабуть, такі таланти в мені допоможуть у майбутньому краще відчувати людські серця. Та все ж найбільшим моїм талантом є  віра в успіх. Бажання бути лікарем, лікарем з великої букви, бути значною у власних очах і очах пацієнтів – це для мене найбільший потужний спонукальний мотив. Вірю, що мої задуми втіляться в життя!

Юля Любченко, студентка ІлБ курсу


З дитинства я  була хворобливою дитиною, часто перебувала у лікарні. Коли мене лікували медичні працівники, я за цим спостерігала і вирішила стати лікарем, щоб допомагати людям. Коли я була у другому класі моя перша вчителька організувала екскурсію до ХБМК. Переступивши поріг коледжу, я вирішила, що буду навчатися саме тут. І тут промайнули роки шкільного життя і мій перший крок до мрії… Успішно склала вступні іспити, четверта у рейтингу, бюджет, я студентка омріяного закладу.

Перше вересня, перший день і незабутні враження. Після виконання пісні «Батькам» іван Михайлович подарував квіти – це було незабутньо. Це день запам’ятався на все життя. . Друге знайомство з куратором. Наталя Петрівна, як друга мама, добра, щира, розсудлива, ніжна, доброзичлива, неймовірно прекрасна людина.

А далі було знайомство з новими друзями. Коли нас викликали на сцену ми доброзичливо дивились один на одного і приємними посмішками вітали один одного. Таким був мій перший день у коледжі.

А далі були будні… Знайомство з викладачами. Справжні професіонали. Навчаючись у школі я була старостою класу, входила до ради школи, завжди була у центрі подій. І так само розпочала своє студентське життя

Як мене обрали старостою? Мені повідомила куратор, що за мене проголосувала більшість.

Відмінність: у школі директор не так близько спілкується з учнями. Іван Михайлови відкритий, щирий, мудрий добрий, сучасний,виважений, креативний, творчий. Таким я бачу нашого директора. Багато свят у коледжі, різних заходів. І я вважаю, що це досягнення директора.

У школі вчителі сприймають учнів як маленьких діток, а у коледжі викдадачі відносяться з повагою, звертаються на Ви і я одразу відчула, що я стала дорослішою.

Я вважаю, що одногрупники побачили у мені креатин, творчість, здібність до управління.

Якості старости: бути організованою, вміти організувати роботу групи, розум, тактовність, мудрість, справедливість

Захоплення: співаю з 5 років. У палаці творчості ТЕП «Злагода». Найбільше люблю співати пісні про Україну.. у багатьох конкусар брала участь, де вигравала призові місця. Відвідула багатоо місць україни. У вільний час займаюсь вивченням англійської мови. Після закінчення коледжу планую вступити до Буковинського державного медичного університету і стати лікарем кардіологом.

Віталія Щербатюк, студентка ІлА курсу