Поклич у серце любов і весну

Під такою назвою відбувся поетичний вечір, присвячений виходу збірки поезій "Осяяний шлях" викладача коледжу Зозулі Світлани. Це не перша збірка віршів Світлани Вікторівни. Але цього разу до художнього оформлення видання долучилися студенти коледжу – автор дизайну обкладинки Бузецька Альона (студентка Ім/сА курсу), художнє оформлення книги – Баранов Тетяна та студенти коледжу Кривошия Тетяна (IVлА), Попадюк Юлія (ІІ м/сА), Ясінська Анжеліка (ІІм/сА).

Світлана Вікторівна працює у коледжі викладачем математики, загальної та медичної інформатики з 2007 року. У колективі відразу помітили її романтичну душу, схильність до творчості, поетичний талант. І, як найчастіше буває, – студенти, а згодом і колеги відчули прекрасне володіння художнім словом, уміння образно передати думку і почуття.

Вперше надрукувала свої вірші у газеті "Студентський меридіан" Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, де навчалася на фізико-математичному факультеті. Згодом у альманасі "Лелека літа" (2008р.). Перше видання – дитяча книжка розмальовка "Улюблені казки і віршах" (2010), куди увійшли українські народні казки "Курочка ряба", "Колобок", "Троє поросят" у поетичному обрамленні автора. Член Хмельницької літературної спілки "Поділля" (2010). Переможниця Всеукраїнського конкурсу "Поетичні таланти української освіти" (2012).

Поезія Світлани Вікторівни  - багатогранна, торкається найболючіших струн людської душі, шукає відповіді на одвічні питання.

Що шукає свідома душа?

Яких істин так прагне серденько?

Наодинці вона не сама,

Веде з Богом розмову тихенько:

"Розум всесвіту, світу Творець,

Підкажи, що розказує місяць?"

А він диском в віконце моє

Все продовжує литись і литись..

У своїх віршах Світлана Вікторівна звертається до юнаків і дівчат, описуючи ті переживання і почуття, які притаманні саме їм. І тому знаходить гарячих прихильників свого таланту саме серед цієї аудиторії слухачів. А багато студентів, натхненні її словом, самі починають писати вірші.

Поезія – це дотик до душі,

Потік, що так зненацька огортає,

І голос з неба, що велить: "Пиши!"

І знову клаптик папірця шукаєш…

Такий меседж майбутнім поетам звучить у віршах автора збірки. І огортають студенти у білих халатах ніжною хмаринкою поета, висловлюючи свою повагу, любов і захоплення.

Чи не є здатність педагога, вчителя, наставника відкрити талант свого учня, допомогти йому пізнати себе, зрозуміти істину   сенс життя найціннішою?. Подумаймо над цим…

Відеорепортаж про подію дивіться на youtube.